Библия и Россия


Библия, Екклесиаст, глава 10



Ветхий Завет > Книга Екклесиаст > Глава 10

1. §Мертвые мухи портят и делают зловонною благовонную масть мироварника: то же делает небольшая глупость уважаемого человека с его мудростью и честью.
УПО: Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.
KJV: Dead flies cause the ointment of the apothecary to send forth a stinking savour: so doth a little folly him that is in reputation for wisdom and honour.

2. Сердце мудрого -- на правую сторону, а сердце глупого -- на левую.
УПО: Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.
KJV: A wise man's heart is at his right hand; but a fool's heart at his left.

3. По какой бы дороге ни шел глупый, у него [всегда] недостает смысла, и всякому он выскажет, что он глуп.
УПО: Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
KJV: Yea also, when he that is a fool walketh by the way, his wisdom faileth him, and he saith to every one that he is a fool.

4. §Если гнев начальника вспыхнет на тебя, то не оставляй места твоего; потому что кротость покрывает и большие проступки.
УПО: Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
KJV: If the spirit of the ruler rise up against thee, leave not thy place; for yielding pacifieth great offences.

5. Есть зло, которое видел я под солнцем, это -- как бы погрешность, происходящая от властелина;
УПО: Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:
KJV: There is an evil which I have seen under the sun, as an error which proceedeth from the ruler:

6. невежество поставляется на большой высоте, а богатые сидят низко.
УПО: на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!
KJV: Folly is set in great dignity, and the rich sit in low place.

7. Видел я рабов на конях, а князей ходящих, подобно рабам, пешком.
УПО: Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...
KJV: I have seen servants upon horses, and princes walking as servants upon the earth.

8. Кто копает яму, тот упадет в нее, и кто разрушает ограду, того ужалит змей.
УПО: Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.
KJV: He that diggeth a pit shall fall into it; and whoso breaketh an hedge, a serpent shall bite him.

9. Кто передвигает камни, тот может надсадить себя, и кто колет дрова, тот может подвергнуться опасности от них.
УПО: Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.
KJV: Whoso removeth stones shall be hurt therewith; and he that cleaveth wood shall be endangered thereby.

10. Если притупится топор, и если лезвие его не будет отточено, то надобно будет напрягать силы; мудрость умеет это исправить.
УПО: Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!
KJV: If the iron be blunt, and he do not whet the edge, then must he put to more strength: but wisdom is profitable to direct.

11. Если змей ужалит без заговаривания, то не лучше его и злоязычный.
УПО: Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.
KJV: Surely the serpent will bite without enchantment; and a babbler is no better.

12. §Слова из уст мудрого -- благодать, а уста глупого губят его же:
УПО: Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
KJV: The words of a wise man's mouth are gracious; but the lips of a fool will swallow up himself.

13. начало слов из уст его -- глупость, [а] конец речи из уст его -- безумие.
УПО: початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.
KJV: The beginning of the words of his mouth is foolishness: and the end of his talk is mischievous madness.

14. Глупый наговорит много, [хотя] человек не знает, что будет, и кто скажет ему, что будет после него?
УПО: Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
KJV: A fool also is full of words: a man cannot tell what shall be; and what shall be after him, who can tell him?

15. Труд глупого утомляет его, потому что не знает [даже] дороги в город.
УПО: Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
KJV: The labour of the foolish wearieth every one of them, because he knoweth not how to go to the city.

16. §Горе тебе, земля, когда царь твой отрок, и когда князья твои едят рано!
УПО: Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
KJV: Woe to thee, O land, when thy king is a child, and thy princes eat in the morning!

17. Благо тебе, земля, когда царь у тебя из благородного рода, и князья твои едят вовремя, для подкрепления, а не для пресыщения!
УПО: Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!
KJV: Blessed art thou, O land, when thy king is the son of nobles, and thy princes eat in due season, for strength, and not for drunkenness!

18. От лености обвиснет потолок, и когда опустятся руки, то протечет дом.
УПО: Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.
KJV: By much slothfulness the building decayeth; and through idleness of the hands the house droppeth through.

19. Пиры устраиваются для удовольствия, и вино веселит жизнь; а за все отвечает серебро.
УПО: Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
KJV: A feast is made for laughter, and wine maketh merry: but money answereth all things.

20. Даже и в мыслях твоих не злословь царя, и в спальной комнате твоей не злословь богатого; потому что птица небесная может перенести слово [твое], и крылатая -- пересказать речь [твою].
УПО: Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...
KJV: Curse not the king, no not in thy thought; and curse not the rich in thy bedchamber: for a bird of the air shall carry the voice, and that which hath wings shall tell the matter.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>

© 1996-2015 Bible.ru

При поддержке проекта Библия Онлайн